Захід відбудеться 20 березня, початок о 10:00.
Місце проведення очно у м. Київ: вул. Князів Острозьких, 2, «Освіторія Хаб», Велика зала.
Для участі очно в м. Київ – обов’язкова реєстрація: https://forms.gle/MGGNbF6WQB6YYQEM6
Онлайн-трансляція: https://edu.npu.ua/courses/ai/
Спікери:
Володимир Марченко, президент Нотаріальної палати України;
Дмитро Кирилюк, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, к.ю.н.;
Василь Крат, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді;
Данило Цьвок, керівник Центру розробки та впровадження ШІ-рішень у Міністерстві цифрової трансформації
Мета заходу:
– пояснити принципи роботи штучного інтелекту та великих мовних моделей (LLM);
– продемонструвати практичні можливості застосування ШІ у щоденній роботі нотаріуса;
– окреслити правові ризики, обмеження та відповідальність при використанні ШІ-інструментів;
– навчити формулювати ефективні запити (промпти) для отримання коректних результатів;
– сформувати навички безпечної роботи з ШІ, зокрема щодо недопущення витоку персональних даних та збереження нотаріальної таємниці.
Програма
Володимир Марченко
Вступне слово. Штучний інтелект – допоміжний інструмент чи загроза юридичним професіям?
– ШІ не замінює нотаріуса, оскільки межа його застосування закінчується там, де починається публічна функція та персональна юридична відповідальність.
– Нотаріат – це сфера, у якій довіра, правова оцінка та відповідальність не можуть бути делеговані алгоритмам.
– ШІ є інструментом підвищення ефективності, але не є суб’єктом правовідносин.
Данило Цьвок
– Який стрибок з ШІ зробить Україна найближчим часом?
– Перспективи становлення України як AI Native Держави.
– Необхідність створення національної LLM, її переваги.
– Впровадження державної AI інфраструктури сумісно з компанією Nvidia.
– Вплив ШІ на різноманітні професії в Україні.
Василь Крат
Штучний інтелект та судочинство.
Дмитро Кирилюк
1. Що таке штучний інтелект і як він працює:
– історія розвитку ШІ;
– етапи еволюції: від експертних систем – до нейромереж – до сучасних великих мовних моделей (LLM);
– принципи роботи: машинне навчання, статистичні моделі, генеративні алгоритми.
2. Нормативне регулювання використання ШІ-інструментів:
– правові рамки застосування ШІ в Україні;
– відповідальність при використанні автоматизованих систем;
– перспективи регулювання ШІ в європейському правовому просторі.
3. Основні поняття та інструменти: штучний інтелект; нейромережі; великі мовні моделі (LLM); генеративний ШІ.
Огляд поширених інструментів: ChatGPT, Microsoft Copilot, Google Gemini, Claude.
4. Спеціалізовані юридичні моделі. Огляд правничих AI-платформ: CaseText, Harvey, Lexion та інші рішення для контрактного аналізу.
5. Можливе використання ШІ в нотаріальній практиці:
– узагальнення судової практики;
– автоматизація рутинних процесів.
6. Використання ШІ під час попередніх перевірок об’єкта та суб’єкта:
– структуризація інформації;
– аналіз відкритих джерел.
7. ШІ та санкційна політика держави:
– попередня перевірка факту застосування санкцій;
– пошук зв’язків між особами за допомогою аналізу публічних даних, медіа та корпоративних структур;
– виявлення прямого та опосередкованого впливу.
8. ШІ у процедурі фінансового моніторингу:
– оцінка ризиків;
– аналіз структур власності;
– межі автоматизації у сфері AML.
9. Методологія створення ефективних запитів (промптів):
– структура якісного запиту;
– уникнення некоректних формулювань;
– приклади «сильних» і «слабких» запитів.
10. ШІ та нотаріальна таємниця:
– межі використання ШІ з урахуванням обов’язку збереження нотаріальної таємниці;
– аналіз ризиків витоку конфіденційних і персональних даних;
– безпечна модель роботи з ШІ-інструментами.
11. ШІ-галюцинації та професійні ризики:
– природа помилок ШІ;
– перевірка фактів та джерел;
– запобігання фатальним помилкам у нотаріальній діяльності, до яких може привести ШІ.
12. Перспективи застосування ШІ в нотаріальній та реєстраційних практиках:
– інтеграція AI-підказок у реєстраційні процеси;
– трансформація ролі нотаріуса в умовах цифровізації.
